З початку війни наш внутрішній календар автоматично переформатувався з відлікування днів місяця на відлікування кількості днів війни, які ми прожили: 1й, 5й, 45й день. Це потрібно нам для того, щоб надати визнання тому, скільки ми вже вистояли. Скільки всього змогли! І це певного роду підтвердження для нашої психіки, що і надалі зможемо.
У вирі подій межі тижня сплутались. Ми можемо, навіть, не пам’ятати, що за день сьогодні. Задачі, які негайно потребують вирішення, зараз, у війні, можуть «прилітати» в будь-який день, в будь-який час. Таким чином може посилюватись відчуття хаосу, некерованості подій, посилюється внутрішня напруга і втома.
Наша психіка потребує структури і часу для відновлення певних психічних процесів.
І їй дуже потрібні вихідні. Так, і у війні у нас мають бути вихідні.
Як їх організувати собі:
- Таким чином, як ти плануєш свій графік задач, заплануй собі і вихідний (-ні). Це може бути будь-який день тижня, але краще, щоб це був один тій самий день: кожна субота/п’ятниця/вівторок і т.і.
Коли ти будеш знати, що попереду точно є день, коли зможеш відпочити, тоді значно легше витримувати навантаження в процесі тижня.
- Подумай як ти позначиш для себе цей день як вихідний – може чашкою ранкової кави із солодощами, а може неспішною прогулянкою на природі, якщо є така можливість.
- Можеш придумати і приготувати якесь «вихідне» блюдо разом із близькими.
- Організувати собі сон вдень, як у дитинстві.
- Ти можеш організувати будь-яку активність, яка допоможе тобі трішки уповільнитись, звернутись до себе і відновити сили, щоб рухатись далі.
Більше просвітницьких текстів пишу тут: https://t.me/psyintouch, в нашому телеграм-каналі «Психолог на зв’язку»
Photo by Jessica Delp on Unsplash