,

Я недостатньо роблю

За останній час майже кожен стикався із цим внутрішнім звинувачення. І це не залежить від того, наскільки багато ти робиш зараз. Навіть, якщо ти – волонтер, який працює 24/7. Що стоїть за цим звинувачення? 

Так, це – почуття провини, при чому токсичної. Воно починає зсередини з’їдати, раз за разом опускаючи тебе з головою у власну «недостатність»: 

«он там люди, як люди – активні, працюють з ранку до ночі, а я.. », «ось ці хлопці та дівчатка на передовій, от вони молодці, а з мене яка користь?», «так, я щось роблю, але міг би значно більше». 

Знайомо? 

Все що відбувається всередині тебе має певну функцію. Якщо подивитись з цього боку, почуття провини може стимулювати не зупинятись і робити ще більше, ніж ти робиш. Допомагає вижити, об’єднуватись і підтримувати один одного. З іншого ж боку, воно навпаки може зупиняти тебе. Замість підйому і мотивації рухатись, ти навпаки втрачаєш енергію, бажання щось робити. Бо щоб ти не робив всього недостатньо. 

Як бути із цим? 

  • Зупиняйся і помічай, що відбувається всередині. 
  • Запитуй себе: які факти підтверджують, що я дійсно винен? 
  • А які є факти того, що я не винен? 
  • На що я дійсно маю вплив зараз, а на що ні? 
  • Перерахуй, а краще запиши те, що ти вже зробив. Перш за все для себе і своїх рідних. 
  • Дай собі відповідь на запитання: якби мій друг або подруга відчували таку ж провину, щоб ти міг їм сказати?     

Ти вцілів, зміг зберегти своє життя і здоров’я – це вже велике досягнення сьогодні! Допоміг іншому в чомусь – прекрасно! 

Дякуємо тобі за це. 

У кожного зараз – свій фронт, який вартий поваги і визнання. 

Більше просвітницьких текстів пишу тут: https://t.me/psyintouch, в нашому телеграм-каналі «Психолог на зв’язку»

Photo by Lina Trochez on Unsplash

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи

Я їду додому. Як побороти страх того, що можливо знадобиться повторно виїжджати

Сповнені надією найскоріше відчути знайомий запах свого дому, потрапити до його цілющих стін, обнятись із близькими, які залишились, люди приймають рішення про повернення на Батьківщину. 

Читати далі

Провина вцілілого

«Я із дітьми поїхала закордон, але вдома залишилися батьки, які не захотіли їхати зі мною. І тепер на душі немов тягар. Якщо із ними щось

Читати далі
Проживати війну
Вправи на самодопомогу
Про життя
Підтримка

Канал Служби турботи про психічне здоров’я

Top

Записатися на зустріч