,

Наодинці з собою

Вперше за довгий час вирішила поїхати у подорож сама. І вже тут, в Іспанії, я зрозуміла, що зробила правильний вибір. Усамітнитися. Не втекти у самотність, страждаючи від нерозуміння мене світом і примовляючи «нічого-нічого, я сама теж можу і ніхто мені не потрібен». А поїхати у подорож з собою, в подорож до себе, прогулятися знову по залишених в міському гаморі вуличках своєї Душі, освіжити їх своїм диханням, прикрасити своєю увагою.

На самоті присутнє переживання порожнечі та самотності. При цьому перший, хто покинув мене – це я. В цьому місці ми втрачаємо енергію і бажання озиратися по сторонах, впливати на життя в собі та навколо. Втрачаємо цікавість до життя.
В усамітненні ми виявляємо присутність себе з собою, і одночасно – відкритість досвіду, який розгортається зараз навколо.

На самоті це неможливо. Неможливо бути в контакті з іншим, коли ми не ладнаємо з собою. В усамітненні ж відбувається відновлення цього контакту. Я поступово повертаю собі здатність відчувати себе ув світі, своє тіло, спостерігати, як життя впливає на мене, а я на нього, переживати все, що усвідомлюється всередині у відповідь, давати цьому бути. Не поспішати. Давати собі час.

І тут відбувається дивна річ: чим більше ми цікавимось собою, уважні до себе та до життя, тим цікавіше та уважніше життя до нас. Справжня любов завжди взаємна. Поступово, як ми зцілюємо контакт з собою, ми стаємо по-справжньому відкритим для іншого. З’являється готовність запросити його у свій простір.

Останнім часом я не могла себе змусити написати жодного рядка. Сьогодні ж, на четвертий день свого перебування тут, після прогулянки тихими, затишними вуличками Піно Де-Мар, під звуки барселонського дощу, я відчула бажання поділитися собою, своїми роздумами. Отже, політ нормальний. Набираю висоту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі дописи

Я їду додому. Як побороти страх того, що можливо знадобиться повторно виїжджати

Сповнені надією найскоріше відчути знайомий запах свого дому, потрапити до його цілющих стін, обнятись із близькими, які залишились, люди приймають рішення про повернення на Батьківщину. 

Читати далі

Провина вцілілого

«Я із дітьми поїхала закордон, але вдома залишилися батьки, які не захотіли їхати зі мною. І тепер на душі немов тягар. Якщо із ними щось

Читати далі
Проживати війну
Вправи на самодопомогу
Про життя
Підтримка

Канал Служби турботи про психічне здоров’я

Top

Записатися на зустріч